Навигација

доц. др Јулија Драгојловић

доцент
Имејл адресаТермини консултација
julija.dragojlovic@gmail.com
Имејл адреса
julija.dragojlovic@gmail.com
Термини консултација
Ужа научна област

Украјинистика

Називи предмета на свим нивоима студија

Одабрана библиографија

Komično u tragičnom: ratni internet-memovi u Ukrajini

До питання про (де)градацію в поезії товариша Семенка

Прием переворачивания в энциклопедии творчества Милорада Павича

Інтертекстуальні літературні коди у романах Мілорада Павича: спроба каталогізації

Архітектоніка оніризму в романі Олеся Ільченка Місто з химерами

Автоінтертекстуальність у «Рavić’s productions»

Паратекстуальний код у прозі Ірени Карпи – ІІ

Наративно тело романа ТелоTM Викторије Гранецке

Явище художньої реінкарнації у прозі Ірени Карпи

Автобiографiчнi наративи у прозi Свiтлани Пиркало та Iрени Карпи: фемiнний дискурс українськоï лiтератури початку XXI столiття

Милорад Павић у стваралаштву Милорада Павића

Музикализација књижевне фикције као пример интермедијалности: роман у новелама Марије Вајно Топло двориште, или Рапсодија гудачког квартета

Ониричке стратегије у посмодерном тексту: Јуриј Андрухович – Милорад Павић

Автобіографічний модус романої творчості Мілорада Павича

Інтертекстуальний діалог творчості Мілорада Павича з феміністичним постструктуралізмом

Морфологија интерактивне стварности у драмама Милорада Павића

Інтерактивність у авторсько-читацькій комунікації «по-павичівськи» (на матеріалі романної творчості М. Павича)

Авторство як об’єкт іронії у романах М. Павича

Романи Милорада Павића у контексту постмодернистичке ироније/самоироније

Трикстеріада імпліцитного Автора в наративі Павичевих романів

«Скринька для письмового приладдя» Мілорада Павича як роман у форматі «гіпер»

Дихотомічний «Пейзаж, намальований чаєм»: чоловіче й жіноче у наративно-рецептивній стратегії Мілорада Павича

«Хозарський словник» Мілорада Павича як «полігон» для постмодерністської гри «автор – читач».

Гра як фундаментальна основа сучасної моделі дослідження культурної динаміки: Й.Гейзінга – Ж.Дерідда

Prevodi ukrajinske književnosti i njena novija istorija

Словенски фолклор и митологија у књижевној фантастици. Зборник радова. Приред. Дејан Ајдачић. Београд: Everest Media, 2019, 653.

Михајло Гуц, Српска народна песма у украјини. Прев. с укр. Дејан Ајдачић. Београд: Алма, 2017, 193.

Ołeksandr Koszyc а jego dziennik “Z pieśnią przez świat“, redakcja naukowa Walentyna Sobol. Warszawa: Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego, 2018, 394.

Компаративні дослідження словʾянських мов і літератур. Памʾяті академіка Леоніда Булаховського. До 175-річчя ка¬фе¬дри словʾянської філології, ред. ОЛ. Паламарчук. Київ: Університет іме¬ні Тараса Шевченка, Інститут філології, 2017, 308.

Літературознавство в сучасній українській жіночій літературі: Людмила Таран, Ірена Карпа.

Паратекстуальний код у прозі Ірени Карпи – І.

Тіло під художнім прицілом в антиутопії „Хронос“ Тараса Антиповича.

У лавиринту „кијевског текста“: Київ і слов’янські літератури: упорядник Деян Айдачич (Київ: Темпора, Београд: SlovoSlavia, 2013).

Хипертекстуалност у романима-књигама Милорада Павића.

Фантастика versus реальність в історіях двох винаходів («Сонячна машина» В. Винниченка, «Хронос» Т. Антиповича).

Художня парадигма «автор – читач» у романній творчості Мілорада Павича. Дисертація на здобуття наук. ступ. канд. філол.наук: 10.01.03; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Київ, 2011, 260 с. (на правах рукопису).

Короткий українсько-сербський словник сполучуваності слів.

„Митець – категорія вічна“ : Рудяков П.М. Між вічністю і часом: життя і творчість Іво Андрича (Київ, 2000).